Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
приневолювати — дієслово недоконаного виду розм … Орфографічний словник української мови
приневолити — див. приневолювати … Український тлумачний словник
приневолювання — я, с. Дія за знач. приневолювати … Український тлумачний словник
підкорити — I = підкорювати (поставити когось у залежність від себе, силою змусити коритися своїй волі), підкоряти, покорити, покоряти, скорити, скоряти, опанувати, опановувати, зневолити, зневолювати, приневолити, приневолювати, прибрати до рук, прибирати… … Словник синонімів української мови
примушувати — 1) = примусити (вимагати в когось виконання чогось незалежно від його волі, бажання), змушувати, змусити, вимушувати, вимусити, силувати, приневолювати, приневолити, неволити 2) див. спонукати … Словник синонімів української мови
силувати — (спонукати силою, змушувати когось робити щось), примушувати, примусити, приневолювати, приневолити, неволити … Словник синонімів української мови
спонукати — (викликати у кого н. бажання робити щось), спонукувати, спонукати, схиляти, схилити, підштовхувати, підштовхнути, штовхати, штовхнути, підбивати, підбити, піднімати, підіймати, під(ій)няти; підкручувати, підкрутити, підхльоскувати, підхльостувати … Словник синонімів української мови
